Вересень – час, коли слива і вишня готуються до зими. Урожай зібраний, але дерево продовжує працювати: воно накопичує поживні речовини в коренях і деревині, закладає плодові бруньки майбутнього року. І якщо в цей момент не допомогти йому з живленням, наступного літа ягід буде помітно менше, а саме дерево піде в зиму ослабленим.
Осіннє підживлення відрізняється від весняного. Головне правило – жодного азоту. Азот стимулює ріст молодих пагонів, які не встигнуть визріти до морозів і вимерзнуть. Восени сливі й вишні потрібні фосфор і калій – саме вони відповідають за морозостійкість, зміцнення деревини і закладання плодових бруньок.
Розповім, чим я підживлюю свої кісточкові у вересні і як це роблю правильно.
Почну із суперфосфату. Це головне джерело фосфору, який зміцнює кореневу систему і допомагає дереву накопичити сили для зимівлі. Фосфор – елемент повільний, він розчиняється в ґрунті поступово, тому осіннє внесення – найправильніше. За зиму він наситить землю і до весни буде готовий віддати живлення. На доросле дерево беру 2-3 столові ложки суперфосфату. Розсипаю по пристовбурному колу, відступивши від стовбура пів метра, і загортаю в ґрунт на глибину 10-15 см.
Другий обов’язковий компонент – сульфат калію. Калій підвищує морозостійкість, зміцнює деревину і допомагає закласти більше плодових бруньок. Без калію дерева йдуть у зиму з невизрілими пагонами і гірше переносять морози. Норма – 1-2 столові ложки на доросле дерево. Важливо використовувати саме сульфат калію, а не хлористий калій, тому що кісточкові не переносять хлор.
Третє добриво – деревна зола. Це природне джерело калію, фосфору і кальцію. Зола одночасно підживлює, розкислює ґрунт і відлякує шкідників. На доросле дерево беру 2-3 склянки. Розсипаю по проєкції крони, акуратно загортаю у верхній шар ґрунту і поливаю. Якщо золи є достатньо, дозу мінеральних добрив можна трохи зменшити.
Четверте – перегній або компост. Органіка потрібна не стільки як живлення, скільки як засіб для поліпшення структури ґрунту і живлення ґрунтової живності. Перепрілий перегній розсипаю по пристовбурному колу шаром 5-7 см. Це і мульча, яка захищає корені від вимерзання, і поступове живлення на весь наступний сезон. На доросле дерево йде 2-3 відра перегною. Тільки перепрілого, а не свіжого гною – свіжий обпече корені й спровокує хвороби.
Якщо ґрунт кислий, а кісточкові кислу землю не люблять, додатково вношу доломітове борошно. Воно м’яко розкислює ґрунт і додає кальцій з магнієм. Норма – 300-500 г на квадратний метр пристовбурного кола. Доломітку вношу один раз на 3-4 роки, і осінь – найкращий для цього час.
Тепер про те, як правильно вносити добрива. Слива і вишня мають поверхневу кореневу систему, тому глибоко копати під ними не можна. Спочатку прибираю опале листя і падалицю з-під дерева – у них зимують шкідники і спори грибків. Потім по периметру крони, відступивши від стовбура пів метра-метр, роблю неглибокі канавки або лунки глибиною 10-15 см. У них розсипаю добрива, загортаю і поливаю. Можна просто розсипати добрива по поверхні й акуратно зарихлити граблями, але в канавках вони працюють ефективніше.
Після підживлення обов’язково проводжу вологозарядний полив, якщо осінь суха. На доросле дерево виливаю 5-7 відер води. Вологий ґрунт повільніше промерзає, корені краще зимують, а добрива швидше починають працювати.
Строки підживлення залежать від регіону, але загальне правило таке: встигнути потрібно до середини-кінця вересня. У південних районах можна змістити на початок жовтня. Головне – щоб земля була ще тепла і корені активно працювали. Якщо вдарили заморозки і ґрунт охолов, підживлення вже не засвоїться.
Після підживлення і поливу пристовбурне коло мульчую перегноєм або торфом. Мульча зберігає вологу, захищає корені від різких перепадів температур і поступово перетворюється на додаткове живлення. Шар мульчі – 5-7 см, але не впритул до стовбура, щоб кора не підпрівала.
Окремо скажу про побілку. Вересень – час побілити стовбури сливи й вишні. Побілка захищає кору від сонячних опіків узимку і від перепадів температур. Використовую готову садову побілку або готую сама: гашене вапно, глина і трохи мідного купоросу. Білю стовбур і основи скелетних гілок.
Підведу підсумок. У вересні сливі й вишні потрібні фосфор і калій. Суперфосфат – 2-3 столові ложки на дерево, сульфат калію – 1-2 столові ложки, зола – 2-3 склянки, перегній – 2-3 відра. Усе це загортаю в пристовбурне коло, поливаю і мульчую. Жодного азоту, жодного свіжого гною.
Якщо зробити це підживлення вчасно, дерева підуть у зиму нагодованими, із закладеними плодовими бруньками. А наступного літа віддячать таким урожаєм, що гілки доведеться підпирати, щоб не зламалися під вагою плодів. Перевірено на власному саду. Кісточкові – культури вдячні, вони завжди відповідають на турботу щедрим урожаєм.
