Озима цибуля – культура, яка дозволяє отримати врожай на 2-3 тижні раніше, ніж при весняній посадці. Посаджена восени, вона вкорінюється до морозів, зимує під снігом і навесні рушає в ріст одразу після сходу снігу. Але щоб цибуля успішно перезимувала, грядку потрібно правильно підготувати.
Розповім, як підготувати грядку під озиму цибулю-сіянку, щоб навесні отримати ранню зелень і великі, здорові цибулини.
1. Вибір місця
Почну з вибору місця. Цибуля любить сонце і не переносить застою води. Вибираю найбільш відкриту, добре освітлену ділянку. Якщо навесні там накопичуються талі води – це не місце для цибулі: цибулини просто згниють.
Якщо ділянка рівна, але ґрунтові води близько, роблю грядку вищою, приблизно на 15-20 сантиметрів над рівнем доріжки.
2. Сівозміна
Друге – сівозміна. Цибулю не можна садити після цибулі, часнику, моркви та буряка – у них спільні хвороби і шкідники.
Найкращі попередники:
- огірки;
- кабачки;
- капуста;
- бобові;
- томати.
Якщо на цьому місці росло щось із небажаного списку, краще знайти іншу ділянку.
3. Перекопування грядки
Третє – перекопування. Грядку перекопую на багнет лопати, на глибину 20-25 сантиметрів. Роблю це за 2-3 тижні до посадки, щоб земля встигла осісти.
Цибуля не любить надто пухкий ґрунт: у ньому цибулини може затягнути занадто глибоко, і навесні вони погано сходять.
4. Заправка добривами
Четверте – заправка добривами. Озимій цибулі потрібен поживний, але не перенасичений добривами ґрунт.
На 1 м² вношу:
- 0,5 відра перепрілого перегною або компосту;
- 1 склянку деревної золи;
- 2 столові ложки суперфосфату;
- 1 столову ложку сульфату калію.
Свіжий гній під цибулю вносити не можна – він провокує гнилі та бурхливий ріст зелені на шкоду цибулині. Деревна зола дає калій, фосфор та інші поживні елементи. Фосфор потрібен для гарного вкорінення, а калій підвищує морозостійкість. Усе це розсипаю по поверхні і перекопую, ретельно перемішуючи із землею.

5. Розкислення ґрунту
П’яте – розкислення, якщо воно потрібне. Цибуля не любить кислий ґрунт. Якщо на ділянці ростуть хвощ, щавель, подорожник – земля може бути кислою.
У цьому випадку додаю доломітове борошно – 0,5 склянки на 1 м². Якщо зола вже внесена в повній дозі, доломітове борошно може не знадобитися.
6. Вирівнювання грядки
Шосте – вирівнювання. Після перекопування і внесення добрив розрівнюю грядку граблями, розбиваючи грудки. Поверхня повинна бути рівною, без ям і горбів.
7. Даємо ґрунту осісти
Сьоме – залишаю грядку осідати. Це важливий момент, про який часто забувають. Грядка повинна постояти 2-3 тижні. За цей час земля осяде, добрива почнуть працювати, і посадка пройде на правильну глибину.
8. Знезараження ґрунту
Восьме – знезараження. За кілька днів до посадки проливаю грядку розчином мідного купоросу – 1 столова ложка на 10 літрів води. Це допомагає зменшити кількість спор грибків і збудників хвороб. Також можна використовувати розчин марганцівки або біофунгіциди.
9. Фінальна підготовка до посадки
Перед самою посадкою ще раз злегка розпушую верхній шар і роблю борозенки.
- Глибина – 3-4 см.
- Відстань між рядами – 20-25 см.
Яку сіянку вибрати
Тепер про саму сіянку. Для підзимової посадки вибираю найдрібнішу сіянку, до 1 сантиметра в діаметрі. Велика сіянка навесні часто йде в стрілку, а дрібна – дає хорошу цибулину. Сіянка повинна бути сухою, здоровою, без плям і пошкоджень.
Мульчування після посадки
Після посадки грядку мульчую торфом, перегноєм або соломою шаром 5-7 сантиметрів. Мульча захищає цибулини від вимерзання і різких перепадів температур.
Підсумок
Грядку під озиму цибулю готують приблизно так само, як під часник: вибирають сонячне місце, перекопують за 2-3 тижні, заправляють перегноєм, золою, суперфосфатом і сульфатом калію, за необхідності розкислюють, залишають ґрунт осідати і проводять знезараження. Потім висаджують дрібну сіянку і мульчують грядку.
Якщо зробити все правильно, цибуля вкоріниться до морозів, перезимує і навесні дасть ранню зелень, а до липня – великі, здорові цибулини.
Перевірено на власному городі: озима цибуля завжди радує раніше і більше, ніж весняна.








