Гладіолуси відцвіли. Стрілки зрізані, останні букети постояли у вазах, а в землі залишилися бульбоцибулини – ті самі, від яких залежить цвітіння наступного року. І ось тут багато хто припускається помилки: перестає звертати увагу на грядку, тому що «вже некрасиво».
А тим часом вересень і жовтень для гладіолуса – це другий за важливістю період після посадки. Саме зараз бульбоцибулина набирає масу, запасає живлення і готується до зими. І від того, як ви подбаєте про неї в ці тижні, залежить, чи буде вона великою, здоровою і здатною дати потужний квітконос наступного року.
Вересень: час набирати силу
Після того як квітконос зрізаний, рослина не гине. Вона переключається на іншу роботу. Листя продовжує фотосинтезувати, а все, що воно виробляє, надходить у бульбоцибулину.
Вона збільшується в розмірах. У ній накопичуються цукри та поживні речовини. Формуються бруньки відновлення – ті самі, з яких навесні з’являться нові пагони. А навколо основної цибулини ростуть дітки – маленькі бульбобруньки, з яких ви потім виростите молоді гладіолуси.
І якщо в цей момент рослина голодує, цибулина виросте дрібною, пухкою, погано перезимує. А навесні дасть слабкий квітконос або взагалі не зацвіте.
Чим підживити у вересні
Перше і головне правило: жодного азоту. Азот у вересні – це як кава перед сном. Він бадьорить, змушує рости, але робить це в невідповідний момент.
Якщо дати азот зараз, рослина почне нарощувати зелень. Нове листя не встигне визріти до холодів. Цибулина витратить сили на нього, а не на накопичення живлення. І піде в зиму ослабленою. Тому сечовину, аміачну селітру, свіжий гній, трав’яні настої – усе це у вересні під гладіолуси не вносять. Тільки навесні й на початку літа.
А що потрібно? Калій і фосфор.
Калій робить бульбоцибулину щільною, здоровою, здатною зберігатися до весни. Він прискорює визрівання, підвищує стійкість до хвороб і допомагає накопичити цукри – природний антифриз. Найкраще джерело – сульфат калію. Столова ложка на десять літрів води – і полити під рослини. Або калімагнезія – калій плюс магній. Півтори столові ложки на десять літрів.
Фосфор зміцнює кореневу систему, допомагає закладати бруньки відновлення. Суперфосфат – дві-три столові ложки на квадратний метр. Загорнути в ґрунт, тому що в холодній воді він майже не розчиняється. Або монофосфат калію – десять-п’ятнадцять грамів на десять літрів.
Деревна зола теж добра. Склянка на квадратний метр – розсипати, загорнути в землю, полити. Або зольний настій: склянка на відро гарячої води, настояти добу.
Підживлення краще робити в рідкому вигляді по вологому ґрунту. Якщо сухо, спочатку полийте грядку чистою водою.
Перше підживлення – одразу після зрізування квітконосів. Друге – через два-три тижні. І все. Наприкінці вересня, коли листя почне жовтіти, підживлення припиняють.
Не зрізайте листя рано
Це помилка, якої припускаються найчастіше. Відцвіли гладіолуси – і рука тягнеться зрізати стебла під корінь, щоб грядка виглядала охайно.
Не робіть цього. Листя живить цибулину. Якщо ви зріжете його одразу після цвітіння, цибулина недоотримає живлення і піде в зиму слабкою. Чекайте, поки листя пожовтіє і почне засихати. Зазвичай це відбувається наприкінці вересня або на початку жовтня. Тоді й можна викопувати.
Жовтень: час викопування
Викопувати гладіолуси потрібно до настання стійких заморозків. Якщо запізнитися, цибулини можуть підмерзнути і втратять здатність зберігатися.
Викопувати гладіолуси потрібно до настання стійких заморозків. Після завершення цвітіння або зрізування квітконосів бажано дати бульбоцибулинам приблизно 40-45 днів на визрівання. За цей час вони накопичують поживні речовини і краще підготовлюються до зимового зберігання.
В Україні строки викопування залежать від регіону та погоди. У північних і західних областях гладіолуси зазвичай починають викопувати наприкінці вересня – на початку жовтня. У центральних областях основний період припадає на першу половину жовтня. На півдні України, де тепла осінь триває довше, викопування можна відкласти до середини або другої половини жовтня, якщо немає загрози сильних заморозків. Загалом для України оптимальним періодом вважається кінець вересня – жовтень.
Викопуйте в суху погоду. Краще вилами, ніж лопатою – менше ризику пошкодити цибулини. Підчіплюйте кущ знизу і витягуйте разом із землею.
Після викопування обріжте стебла, залишаючи пеньок у два-три сантиметри. Не зрізайте під корінь – можна пошкодити донце, а це ворота для інфекції.
Потім відокремте дітки. Вони легко відділяються від материнської цибулини. Дітки зберігають окремо, тому що вони висихають швидше. Очистіть цибулини від землі. Не мийте їх. Просто струсіть землю руками або м’якою щіткою. Миття може спровокувати гниття.
Просушування та зберігання
Це найважливіший етап. Від того, як ви просушите цибулини, залежить, чи доживуть вони до весни.
Сушити потрібно в теплому, провітрюваному місці. Температура – близько двадцяти п’яти-тридцяти градусів. Строк – два-три тижні. Цибулини розкладають в один шар на папері або в сітках.
Після просушування відокремте старі, відмерлі луски. Вони легко знімаються. Заодно огляньте цибулини: усі пошкоджені, м’які, з плямами – відбраковуйте. Вони не переживуть зиму і можуть заразити решту.
Зберігати гладіолуси найкраще в сухому, прохолодному, провітрюваному приміщенні. Температура – плюс п’ять-десять градусів. Вологість – не вище шістдесяти відсотків. Підійде підвал, погріб, утеплений балкон.
Для зберігання використовуйте паперові пакети, тканинні мішечки або картонні коробки. Поліетилен не підходить – у ньому цибулини запріють. Можна пересипати їх піском або тирсою.
Періодично перевіряйте запаси. Якщо помітили плісняву або гниль – видаліть хворі цибулини, щоб вони не заразили решту.
Чого не робити
- Не зрізайте листя рано. Воно живить цибулину.
- Не підживлюйте азотом. Це призведе до росту зелені й вимерзання.
- Не використовуйте хлоровмісні добрива. Хлор для гладіолусів шкідливий.
- Не залишайте цибулини в землі на зиму. Вони не зимують у відкритому ґрунті.
- Не мийте цибулини після викопування. Це провокує гниття.
- Не зберігайте у вологому місці. Цибулини загниють.
- Не зберігайте в поліетилені. Вони запріють.
Гладіолуси – квіти, які потребують уваги до самого кінця сезону. І якщо ви приділите їм трохи часу у вересні та жовтні, підживите калієм і фосфором, дасте листю спокійно відмерти, правильно викопаєте і просушите, то наступної весни цибулина рушить у ріст потужно й упевнено. А влітку ви отримаєте квітконоси, які тішитимуть око і викликатимуть захоплення у сусідів.
