Яблуня – дерево, яке здається простим і зрозумілим. Росте собі, цвіте, дає плоди. Але за цією зовнішньою простотою приховується характер. Яблуня дуже чутливо реагує на те, чим її підживлюють. І особливо – восени.
У вересні дерево віддає останнє й водночас закладає майбутнє. Воно накопичує живлення в деревині та коренях, закладає квіткові бруньки, готується до зими. І якщо в цей момент дати йому не те, що потрібно, можна не тільки не допомогти, а й нашкодити.
Давайте розберемо, які добрива яблуня поважає у вересні.
Чого яблуня не переносить
Почнемо з того, що їй протипоказано. Це важливо, тому що саме тут допускають найбільше помилок.
Азот. Сечовина, аміачна селітра, свіжий гній, курячий послід, трав’яні настої. Усе це у вересні під яблуню не вносять. Азот змушує дерево нарощувати зелену масу й гнати нові пагони. Ці пагони не встигають визріти до морозів і гинуть. Дерево витрачає сили даремно й іде в зиму ослабленим.
Хлор. Хлористий калій та інші хлоровмісні добрива яблуня переносить погано. Хлор накопичується в ґрунті та пригнічує коріння. Краще використовувати безхлорні форми.
Що яблуня поважає
А тепер про те, що справді працює.
Калій
Калій – головний осінній елемент для яблуні. Він відповідає за визрівання деревини та морозостійкість. Калій робить клітинні стінки міцними, допомагає накопичити цукри в тканинах – природний антифриз, який не дасть замерзнути. А ще він покращує смак і цукристість майбутніх плодів.
Найкраще джерело калію для яблуні – сульфат калію. Не містить хлору, добре засвоюється. Дві-три столові ложки на доросле дерево. Розчинити у воді й полити або загорнути в ґрунт.
Деревна зола теж чудово працює. Три-п’ять склянок на дерево. Розсипати по периметру крони, зарихлити, полити. Зола дає і калій, і фосфор, і мікроелементи.
Калімагнезія – якщо листя жовтіє між жилками. Це ознака нестачі магнію. Півтори-дві столові ложки на дерево.
Фосфор
Фосфор працює в парі з калієм. Він зміцнює кореневу систему, допомагає закладати квіткові бруньки, бере участь в обміні речовин. Восени фосфор вносять про запас: він повільно розчиняється й до весни стає доступним.
Суперфосфат – дві-чотири столові ложки на доросле дерево. Загорнути в ґрунт по периметру крони. У холодній воді він майже не розчиняється, тому краще вносити сухим із загортанням.
Кісткове борошно – для тих, хто уникає мінеральних добрив. Чотири-п’ять столових ложок на дерево. Працює повільно, але довго, до двох-трьох років.
Магній
Магній часто залишається в тіні, а дарма. Він бере участь у фотосинтезі, і без нього листя жовтіє та рано відмирає. Калімагнезія закриває обидві потреби – і калій, і магній. Або доломітове борошно, якщо ґрунт кислий.
Органіка
Яблуня любить органіку, але восени – тільки перепрілу. Перегній або компост живить ґрунт, покращує його структуру, утеплює коріння й не містить активного азоту.
Шар п’ять-десять сантиметрів по периметру крони. Два-три відра на доросле дерево, відро на молоде. Не засипайте стовбур – відступіть від штамба сорок-п’ятдесят сантиметрів, інакше кора може підпріти.
Коли підживлювати
Перше підживлення – одразу після збору врожаю, наприкінці серпня або на початку вересня. Дерево виснажене, йому потрібне швидке живлення. Краще в рідкому вигляді: сульфат калію та суперфосфат, по дві столові ложки на відро води. Полити по вологій землі, три-п’ять відер на доросле дерево.
Друге підживлення – у середині вересня. Сухе загортання: перегній, зола, суперфосфат, сульфат калію. Розсипати по периметру крони в неглибоку канавку, загорнути землею, полити.
Наприкінці вересня підживлення припиняють. Дерево переходить у стан спокою.
Позакореневі підживлення
У вересні коріння яблуні працює вже не так активно. Частину живлення можна дати по листу.
- Монофосфат калію – п’ять-сім грамів на десять літрів, удвічі менше, ніж для поливу. Обприскувати вранці або ввечері, по сухому листю, не на сонці.
- Борна кислота – один грам на десять літрів теплої води. Бор покращує закладання бруньок і допомагає дереву підготуватися до зими.
Ознаки, що яблуні не вистачає живлення
- Червоніють і засихають краї листя – нестача калію.
- Листя темніє, стає сизим – нестача фосфору.
- Листя жовтіє між жилками – нестача магнію.
- Плоди дрібні, кислі – загальне виснаження.
Чого не робити
- Не підживлювати азотом. Це найнебезпечніша помилка вересня.
- Не використовувати хлоровмісні добрива.
- Не перекопувати пристовбурне коло глибоко. Коріння яблуні розташоване близько до поверхні.
- Не сипати добрива впритул до стовбура. Підживлюйте по периметру крони.
- Не засипати стовбур мульчею. Кора може підпріти.
Яблуня – дерево вдячне. Вона віддає врожай десятиліттями, але й потребує турботи. Вересневе підживлення – це ваша розмова з деревом про довіру. Дайте йому калій, фосфор, трохи золи та перегною. Полийте, замульчуйте. І навесні воно відповість таким цвітінням, що сад потоне в білій піні.
