Є городники-поспішайки, які хочуть “прискорити” помідори, щоб вони достигли швидше, ніж це закладено природою. От і застосовують різного роду прискорювачі. Про це поговоримо?
А взагалі… Читач сьогодні насмішив черговим їдким коментарем: “У вас такі дрібні помідори, жах. Я б їх просто викинув”.
Я б просто викинув ваші помідори!
Чому б не викинути свої? Але неодмінно треба посварити мої? Це зараз така мода? Спосіб себе похвалити, лаючи інших?
Обожнюю таких хейтерів, бо без них було б зовсім нудно.
А я ж у тій статті, де був такий відгук, написала, що в мене в цій теплиці посаджені дрібноплідні сорти томатів групи “чері”. Їх ще заведено називати коктейльними, і вони зазвичай у всіх магазинах та на ринках найдорожчі. Якщо найдорожчі, значить, не найгірші? Погодьтеся.
У таких невеликих помідорів багато переваг перед іншими групами. І про це я вже писала окремо. Якщо пропустили, посилання буде в кінці.
Ну гаразд, знайшовся один різкий критик. Це ще можна зрозуміти. Але як погодитися з тим, що більшість авторів зараз пишуть, ніби змовилися, про те, що потрібно терміново прискорити достигання помідорів?
Прискорення помідорів – як певний тренд із початку серпня
Причому це почалося не сьогодні й не вчора. Уже із середини літа, тільки-но з яблунь почали обсипатися перші яблука, я читала такі заголовки:
- “Терміново несу опалі яблука в теплицю!” Це нібито для того, щоб фрукти під час розкладання виділяли якісь фітонциди, які допоможуть і помідорам достигати швидше.
- “Що покласти поруч із помідорами, щоб вони швидше почервоніли”.
Причому таке пишуть, зовсім не розуміючи, що на початку гниття яблука спершу виділяють токсини. Вони починають псуватися, і там передусім з’являються грибки та бактерії.
А органічні кислоти в процесі розпаду дають неприємний характерний запах.
Але порадники впевнені, що допомагають. Вони ж вирішують інше завдання – щоб помідори швидше почервоніли.
І так далі. І головне – усе потрібно робити негайно. Волосся назад. Мчати й не думати. Таке враження, що вже мало не з першої плодової китиці городникам треба поспішати.
І навіщо поспішати, якщо помідорів зараз у надлишку?
Навіщо? Це нелогічно, бо завжди хочеться навпаки – продовжити й розтягнути сезон помідорів. Не прискорити, а сповільнити.
Адже вони мають властивість і самі, без жодних прискорювачів, добре достигати, навіть якщо їх зняти зовсім зеленими. Особливо сучасні сорти.
У моїх родичів у березні цього року ще залишався майже цілий ящик помідорів, зібраних минулої осені.
Уявляєте? Минулої осені зібрали зеленими, а в березні вони ще не зіпсувалися. Як вам таке?
Так уже вийшло, що тепер, останні кілька років, помідори можна віднести до продуктів тривалого зберігання.
Хоча раніше вони в принципі не могли зберігатися довше тижня.
І з одного боку – це погано, бо старше покоління ще пам’ятає, що помідори зберігалися приблизно 5-7 днів. А з іншого боку – це добре, бо свої помідори можна їсти всю зиму, якщо правильно підібрати сорти.
Тобто великий строк зберігання сучасних сортів – це факт. До нього вже навіть усі звикли.
Прискорювати помідори – дивна примха
То навіщо ж прискорювати? Щоб одразу отримати кілька відер готових? І що з ними потім робити?
Чи не простіше залишити процес на милість природі? З урахуванням свого регіону просто зняти плоди наприкінці сезону в будь-якій стадії стиглості.
Розсортувати і покласти на дозарювання. Нехай лежать, а ви поступово їх використовуватимете.
Розумію, що частину можна і потрібно пустити на заготовки: кетчуп, мариновані помідори, салати й закуски. Але мати свої свіжі помідори якомога довше – теж чудовий варіант.
На завершення скажу, що вся ця розмова – про здорові рослини без фітофтори. Але навіть за наявності фітофтори немає сенсу прискорювати помідори.
Тих, хто згоден, що ставлення до помідорів уже час змінювати, з огляду на їхні сучасні особливості, прошу поставити лайк.
Можливо, у вас навіть є приклади тривалого зберігання власних помідорів – поділіться у відгуках. Бажаю вам добра і сонця.
