У садівника-городника протягом сезону проблема на проблемі. Спочатку боремося за врожай, а потім із урожаєм. Коли валяються яблука, то мене це не дуже напружує. Точніше, зовсім не напружує. Але залишити помідори гнити на кущах не можу.
Томати заморожую. Нарізаю невеликими шматочками у пластикові контейнери і в морозилку. Взимку йдуть на ура. Ще завжди готую кетчуп на зиму. Заготовляю багато. Що-що, а ось кетчуп діти беруть. Подобається їм. Для кетчупу знадобиться багато помідорів.
Рецептом ділилася вже як мінімум двічі. Читачі просять знову посилання. Але за посиланням народ переходить дуже неохоче. Усього вже бояться. Тому напишу вкотре. Тим більше, тільки нещодавно заготовляла на зиму.
Для кетчупу беру м’ясисті сорти помідорів. Пропускаю їх через м’ясорубку.
За основу беру ось цей рецепт:
Інгредієнти
- три літри томатної маси.
- 500 г яблук
- 250 г цибулі
- 5 зубчиків часнику
- 2 буряки середнього розміру
- 1 ч. л. перцю чилі
- 100 г оцту 9%
- 400 г цукру
- 6 ч. л. солі
- 2 ч. л. чорного меленого перцю
- 2 ч. л. паприки
- 5 горошин духмяного перцю
- 12 горошин чорного перцю
- 5 шт. гвоздики
- 5 лаврових листків
Інгредієнти розраховані на три літри перекрученої на м’ясорубці томатної маси.
Приготування домашнього кетчупу
За необхідності підлаштовую рецепт під наявні інгредієнти. Горошини, гвоздику і навіть лавровий лист не рахую. На око.
Щоб потім не виловлювати з готової маси все це добро, перемелюю у кавомолці до однорідної маси. Якщо немає якогось інгредієнта зі спецій, то цілком обходжуся без нього. Щось можна замінити тим, що є. Мені дуже подобається мелений коріандр. Якщо він є, обов’язково додаю його до загального помелу.
Яблука, буряк, цибулю, часник теж прокручую через м’ясорубку.
Томатна маса вариться довго. Тому ємність повинна бути з товстим дном, щоб не пригоріло. У мене для цих цілей є чавунний посуд, який дістався ще від бабусі. Напевно, він старший за мене. Отриману масу ставлю на плиту і доводжу до кипіння. Періодично помішую.
На випарювання зайвої рідини часу не витрачаю. Видаляю рідку масу під час варіння. Для цього використовую друшляк.
З друшляка ополоником або кружкою вибираю рідину. Доводжу масу до потрібної консистенції. Але потрібно пам’ятати, що цій масі ще варитися деякий час. Тому без фанатизму відчерпуйте рідину.
Проварену масу необхідно довести до однорідності. Є два варіанти: протерти через друшляк або перебити блендером.
Через друшляк довше, але жодна насінина не потрапить. Мені більше підходить другий варіант. Якщо якась насінина все ж залишиться цілою, для мене це не проблема. Готую для власного споживання, а не на продаж чи конкурс.
Збиваю порціями. Після цього ще варю до готовності. Маса повинна змінити колір на більш коричневий. Готовий кетчуп.
Ще такий момент. Сіль, цукор, спеції всипаю не всі одразу. Близько 70% від потрібної кількості. Далі пробую і коригую.
Із подвійної норми інгредієнтів виходить 5-6 літрів готового кетчупу. У мене цього разу вийшло п’ять літрів.
Розливаю у стерилізовані півлітрові банки і відразу закатую. Зберігаю у підвалі, але й за кімнатної температури стоятимуть.
